Однак, від спеки потерпаємо не лише ми. Нашому комп'ютеру теж непереливки, йому теж жарко. От тільки умовити його працювати в некомфортних для нього умовах неможливо - залізяка все-таки, хоч і розумна. Тому, якщо помічаєте, що ваш комп'ютер починає часто "зависати" або й взагалі працює-працює, а потім сам вимикається - це може бути ознакою перегрівання. Поява різних "артефактів" - різнокольорових смуг, крапочок на моніторі - теж може свідчити про підвищену температуру, тільки на цей раз не на процесорі чи жорсткому диску, а на відеокарті.
Що робити? Якщо у хворого підвищилась температура - потрібно її "збивати".
Перш за все, яку температуру слід вважати нормальною? Це залежить від конкретного процесора, чи відеокарти, встановлених на вашому комп'ютері, але в середньому, якщо температура вища за +50°С - це перегрівання. Детальніше про критерії нормальності температури комп'ютера можна прочитати тут.
По-друге, а яким "термометром" виміряти температуру комп'ютера? Зрозуміло, що коли в кімнаті, наприклад, +32°С, то температура в комп'ютері не може бути нижчою. А якщо точніше, то для цього є спеціальні утиліти, які покажуть те, що потрібно. Наприклад, однією з таких програм може бути Core Temp. Вона безплатна, має україномовний інтерфейс (для цього під час інсталяції програми слід не пропустити прапорець з завантаженням інших мов, окрім англійської), може автоматично стартувати при запуску операційної системи і показує досить велику кількість характеристик вашого процесора - не тільки температуру ядер, а й частоту, завантаженість, споживання енергії і використання пам'яті.
Найважливіші, з вашої точки зору, показники можна легко вивести у системний трей, щоб вони постійно були у вас перед очами:
То ж "сидять" собі в треї маленькі циферки, а на них - температура. Тільки-но помітили тривожні цифри - одразу ж розпочинаємо рятувальну операцію.
Перш за все, ВИМКНУВШИ КОМП'ЮТЕР, відкриваємо кришку системного блоку і... дивуємося: ой, звідки це все всередині узялося:
Хоча, ні. Скоріше всього, ви такого не побачите. Ви ж систематично прибираєте пил в своєму комп'ютері, чи не так? 😉 Хоча, як би часто ви його не чистили, а пилу все ж таки не уникнути. Отже, беремо у руки пилосос або краще спеціальний балончик зі стисненим повітрям і обережно, щоб не зачепити жодну детальку і жоден провідок, прибираємо (чи, відповідно, видуваємо) пил.
В ході прибирання особливу увагу зверніть на вентилятори, їх ще називають кулерами. Вони якраз і призначені для забезпечення припливу повітря до материнської плати, процесора і відеокарти з метою їх охолодження. Якщо вони забиті пилом, то ні про яке охолодження не може бути й мови.
Ще потрібно звернути увагу на конденсатори - це такі маленькі циліндрики на материнській платі. На них не повинно бути здуття. Виникає воно в тому числі й від перегрівання. Якщо таке помітили - несемо комп'ютер до сервісного центру - їх потрібно замінити.
Отже, перший етап завершено. Залишилося забезпечити додатковий приплив повітря до нутрощів комп'ютера. Для цього можна підключити додаткові кулери (тільки робити це повинні спеціалісти, тому - кроком руш до сервісного центру), а можна, залишивши відкритою кришку системного блоку, просто підставити до нього (під столом на підлозі) звичайний настільний вентилятор. Як тільки помітили підвищення температури - увімкнули вентилятор, а як охолонуло - вимкнули.
Між іншим, сидячи біля такого вентилятора, який дме на вас знизу, нескладно самому застудитися, тому будьте обережними! Пам'ятайте і про відкриту кришку системного блоку: там електричний струм! Травму отримати можна і в тому випадку, якщо лопаті вентилятора раптом зустрінуться з вашою ногою.
Не полінуйтеся і розверніть у себе під столом системний блок і вентилятор таким чином, щоб випадково не потрапити ногою ні в перший, ні в другий!
Якщо у вас ноутбук, то тут усе складніше. Розбирати ноутбук потрібно уміючи, інакше є ризик потім його не зібрати назад. Тому це завдання для сервісного центру. Охолодженню ноутбука сприятиме і використання спеціальної підставки з вбудованими в неї кулерами чи елементарне підкладення під нього звичайного шестигранного (щоб не ковзало) олівця для забезпечення кращого припливу повітря.