ASCII-графіка

Про існування такого виду мистецтва, як ASCII-графіка багато хто з вас уже знає, хоча, можливо, з його назвою зустрічається вперше. Якщо вам доводилось бачити малюнки, виконані за допомогою букв, цифр, розділових знаків та інших друкованих символів, наприклад, такі, як репродукція Джоконди у фільмі "Служебный роман":

 

...то це вона і є, ASCII-графіка.

Сама абревіатура ASCII [ˈæski] (від American Standard Code for Information Interchange) означає систему кодів, у якій числа поставлені у відповідність літерам, цифрам і символам пунктуації. Наприклад, 45 відповідає знаку переносу, а 65 — великій літері «А». Завдяки цим кодам можна вводити з клавіатури символи, яких на ній немає.

Наприклад, для того, щоб у цій статті розмістити такий ☺ символ потрібно лише натиснути ЛІВУ клавішу ALT і, утримуючи її, НА ЦИФРОВІЙ КЛАВІАТУРІ ввести його код. Як видно з таблиці цей код 1. В такий же спосіб можна надрукувати будь-які символи з цієї таблиці будь-де, де ми вводимо текст.

Таким чином, для того, щоб в тексті з'явилося сонечко (код 15), натискаємо клавішу ALT, утримуючи її, вводимо код 15, відпускаємо ALT: → ☼.

Можете тепер поекспериментувати в будь-якому текстовому редакторі або на своїй сторінці, наприклад, у Facebook.

Використовуючи такі таблиці створюють зображення з символів. Це і називається терміном ASCII-графіка, або ASCII-art.

Близькі до ASCII-art зображення почали з'являтися ще у ХІХ столітті. Тоді існували так звані каліграми ─ вірші, в яких рядки розміщувалися так, що загальна конфігурація тексту вірша на папері відтворювала обрис тієї речі або явища, про яке у цьому вірші йдеться. Їх часто використовував французький поет Гійом Аполінер, який таким чином оформлював частину своїх віршів. Зустрічаються каліграми і в інших поетів.
Ще один загальновідомий приклад виконання малюнка за допомогою графічних символів - творчість Льюіса Керрола (наприклад, зображення кролика у творі "Аліса в країні чудес"):

Різновидом ASCII-art можна вважати і смайлики, які теж складаються з окремих текстових символів і утворюють зображення, наприклад, троянди:

@->--

З винайденням друкарської машинки в середині ХІХ ст. створення зображень з допомогою літер стало сприйматися як вид мистецтва. Наприкінці ХІХ ст. виробники друкарських машинок і агенції з найму і навчанню секретарок влаштовували конкурси в тому числі і на найкращий малюнок, виконаний за допомогою друкарської машинки. Один з найбільш ранніх прикладів такого мистецтва ─ малюнок метелика, створений у 1898 р. Флорою Стейсі і опублікований в журналі "Pitman’s Phonetic Journal" від 15.10.1898 р. Картинка створена з великої кількості дужок, дефісів, зірочок і прописних літер «О».

Для створення ASCII-малюнка, як правило, використовуються моноширинні шрифти, наприклад, Courier New і малювання виконується порядково.

Ну а якщо не вистачає художнього хисту ─ можна користатися, наприклад, програмою ASCII Art Maker, яка перекодує завантажене зображення в текстові символи.

Одним з напрямків ASCII-art є ASCII-анімація. Для створення анімаційних зображень малюються набори ASCII-малюнків, при перегортанні яких утворюються мультфільми. Як правило висота картинки обирається рівна стандартній висоті програми-переглядача тексту, під яку вона оптимізується. При цьому зміна кадрів здійснюється натисканням клавіші Page Down.

Відомі також анімаційні ролики, реалізовані за допомогою протоколу telnet. Найвідомішим серед них є ASCII-версія IV епізоду космічної саги "Зоряні війни".

Приклади ASCII-анімації:

В 1968 р. група радянських програмістів під керівництвом М.М.Константінова створила математичну модель руху тварини. Машина БЭСМ-4, виконуючи написану програму розв'язання диференціальних рівнянь, намалювала фільм "Кошечка".

Отже, перший мультфільм, створений комп'ютером:

Поряд з ASCII-символами можна використовувати й символи Unicode. Слід пам'ятати, що це теж символи, яких ви не знайдете на клавіатурі, а тому для їх відображення теж потрібно буде знати їх коди. Знайти їх теж нескладно: відкрийте пошук файлів, наберіть там "таблиця символів"

...і от воно - те, що вам потрібне:

Так, наприклад, для символа параграфа можна використати і ASCII-код (у правому нижньому куточку вікна Alt+0167), і Unicode (у лівому нижньому куточку вікна U+00A7).

Для отримання символа за ASCII тримаємо натисненим лівий Alt і на цифровій клавіатурі (NumPad) набираємо 0167, після чого відпускаємо Alt.

Для отримання символа за Unicode нічого тримати натисненим не потрібно, просто перемикаємося в англійську розкладку, вводимо код 00A7 і після цього натискаємо комбінацію клавіш Alt+X.

Наостанок слід ще зазначити, що в інтернеті, наприклад, на цій сторінці блогу ввести символ в Unicode у зазначений спосіб не вийде. Тут працюватимуть ASCII-коди: §, а от у Word легко можна використовувати обидва способи.

Усе. Фантазуйте, малюйте, дивуйте друзів! Успіхів!